РФ намагається повернути, точніше – викупити, продані раніше вертолітні двигуни у Єгипту, Пакистану та Бразилії. При цьому залучаючи для цього максимально високі дипломатичні канали та зустрічі на рівні з президентами цих країн.
Зокрема, як пише The Wall Street Journal, це стало предметом обговорення з президентом Єгипту Фаттахом Ас-Сісі. Зазначається, що перемовини про двигуни для вертольотів відбулись вже після того, як Каїр відмовив РФ у постачанні боєприпасів, які дуже хотів отримати Кремль торік.
Читайте також: У РФ похизувались використанням самонавідних касетних боєприпасів “Мотив-3М” під Авдіївкою: що це і про що говорить
Також видання має суперечливу інформацію від різних джерел щодо рішення Єгипту відносно продажу російських двигунів, при цьому мова йде про “сотні” двигунів. Офіційно – представник єгипетського уряду це спростував, підкресливши, що Каїр не поставить під загрозу власну безпеку, але три неофіційних джерела видання заявили про готовність найближчим часом відправити 150 двигунів.
Зазначимо, що у єгипетських збройних сил, відповідно до Military Balance, 46 Ка-52, близько 13 Ми-24 та 40 Ми-8 та 3 Ми-17. І хоча видання вказує лише останні два типи вертольотів, двигуни від яких затребувала РФ, вочевидь мова йде ледь не про всі запаси вертолітних двигунів для радянсько-російських машин. Тим паче, що всі вони використовують ТВ3-117 та його неліцензійну копію ВК-2500 (де кількість контрабандних деталей ще під величезним питанням).
Але цілком можливо, що історія повториться, як у випадку зі снарядами, коли Каїр відмовив їх продати до РФ, але пішов на угоду із США, яка, за інформацією американських ЗМІ, викупила їх для України. Й цілком можливим фактором цього стала якраз публікація цієї інформації у впливових виданнях.
Зрештою, рішення Єгипту продати свої запасні двигуни для своїх вертольотів – це дещо більше ніж постріл собі в ногу, бо не лише ускладнить відносини з США та ЄС, а й загрожує поставити на землю половину свого авіапарку.
При цьому назавжди, бо єдиним альтернативним, точніше – оригінальним джерелом вертолітних двигунів є Україна. А, якщо Каїр дійсно погодиться на угоду з Москвою, то під питанням може опиниться і друга частина вертолітного парка Єгипту на американських та європейських машинах, включно з 45 одиницями AH-64D Apache.
Ще один важливий аспект – кількість двигунів, які РФ хоче отримати від Бразилії та Пакистану. Мова йде лише про 12 та 4 одинці відповідно від вертольотів Ми-35, тобто тих самих ТВ3-117, ВК-2500. І це дуже вагомий показник того, як Кремль ганяється по всьому світу заради одиничної кількості вертолітних двигунів для своїх вертольотів.
При цьому, як пише видання, РФ хотіла викупити у Бразилії списані двигуни, але отримало відмову. Щодо Пакистану, то офіційно Ісламабад взагалі спростував навіть звернення з боку РФ.
Водночас причина, чому Москва дійсно ганяється за вертолітними двигунами по всьому світу бодай у будь-якій кількості цілком зрозуміла. Ще у квітні 2023 року у РФ визнали, що попри заявлене виробництво 300 двигунів ВК-2500 на рік реальна потреба в них – 500 одиниць. А ці двигуни потрібні для абсолютної більшості російських вертольотів: Ми-8, Ми-24, Ми-35, Ми-28, Ка-27, Ка-31, Ка-32 та Ка-52. І окрім армії вони потрібні й для цивільної авіації.
Але, здається, якщо у РФ “кров з носа” потрібні навіть списані двигуни з Бразилії та хоч чотири з Пакистану, реальне виробництво ВК-2500 значно менше за декларації. А це означає, що контроль над продажем будь-яких ТВ3-117 та ВК-2500 має бути більш ніж посилений.
Читайте також: Один з літаків ПС США може залишитися без своєї 105-мм гармати і зрештою бути “бомбовозом”
