Керівник Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко в інтерв’ю Radio NV розповів, коли російський диктатор Володимир Путін вирішив довічно залишатися президентом Росії.
«Було остаточно прийняте рішення про те, що Путін буде балотуватися в президенти до кінця свого фізичного життя (до кінця свого, скажімо так, життя, коли він ще може про щось мислити), в той момент, коли в 2022 році в Казахстані відбулась недореволюція, спроби перевороту. Коли колишня команда Назарбаєва (першого президента Казахстану, який був при владі майже 30 років — ред.), вирішила дещо посунути команду Токаєва (нинышнього президента Казахстану — ред.), і потім програла», — заявив Денисенко в ефірі Radio NV, інформує UAINFO.org.
Читайте також: Путін під час візиту в Казахстан знову не зміг вимовити ім’я Токаєва, той не залишився в боргу
За словами керівника Українського інституту майбутнього, Путін зрозумів, що не буде призначати наступників та проводити транзит влади, тому що побачив, як «всемогутній Назарбаєв, який мав всю повноту влади», програв на той момент маловідомому Касиму-Жомарту Токаєву.
«І залишився в живих (Нурсултан Назарбаєв — ред.) лише завдяки тому, що арбітром залишався Путін, який не міг дозволити собі, щоб фізично знищили Назарбаєва», — додав Денисенко.
За даними видання Reuters, Путін остаточно вирішив балотуватися у президенти Росії й зможе керувати своїм режимом щонайменше до 2030 року.
За словами співрозмовників агентства, радники очільника Кремля зараз готуються до передвиборчої кампанії Путіна, «рішення ухвалено», а за кілька тижнів буде «чіткий натяк» на його участь. Вибори президента в Росії заплановані на березень.
Путін обіймає посаду президента довше, ніж будь-який інший російський правитель з часів диктатора Йосипа Сталіна, перевершивши навіть 18-річний термін Леоніда Брежнєва: з 2000-го до 2008-го, а потім із 2012 року й дотепер.
У перші дні січня 2022 року Казахстан охопив масові протести. Вони розпочалися як акції проти підвищення цін на газ, але швидко перетворилися на демонстрації з політичними гаслами. Однією з вимог мітингувальників був повний відхід від влади Нурсултана Назарбаєва.
Назарбаєв, який майже 30 років правив країною, залишив пост президента 19 березня 2019 року.
Після відставки Назарбаєв зберігав вплив на прийняття рішень, очоливши Раду безпеки Казахстану.
На тлі протестів Назарбаєв передав посаду голови Ради безпеки президенту Токаєву. Токаєв також змінив Назарбаєва на посаді голови правлячої партії Казахстану. Вплив колишнього лідера Казахстану почав слабшати.
Три зяті Назарбаєва залишили керівні посади у великих казахстанських державних компаніях. Також Токаєв звільнив голову ЦВК, родича Назарбаєва Беріка Імашева.
The Guardian писало про «запеклі переговори» між Назарбаєвим та Токаєвим про перерозподіл активів.
У квітні 2022 року Назарбаєва також позбавили офіційного титулу Єлбаси (дослівно — «лідер нації»), який був закріплений за ним з 2010 року.
У червні 2022 року в Казахстані відбувся референдум щодо зміни Конституції країни, з неї виключили згадку про Назарбаєва. У вересні столицю Нур-Султан знову перейменували на Астану.
Восени у Казахстані відбулися позачергові вибори президента, на яких знову переміг Токаєв.
Читати новиниу на сайті UAINFO Посилання
