Тривалий час значна частина території сучасної України була у складі Речі Посполитої. Цей історичний факт не міг не лишити відбиток на процесі формування прізвищ.
Найтиповішими для українців вважається суфікс “-енко”, в тому числі й тому, що він практично не зустрічається в інших слов’янських народів. Однак питома вага прізвищ має польське походження. Які досить поширені українські прізвища могли походити від польської шляхти – читайте у матеріалі OBOZ.UA, інформує UAZMI.org.
Типово польськими вважаються прізвища у формі прикметників із закінченням на “-ський” і “-цький”: Галицький, Потоцький, Валевський, Вишневський, Ковалевський тощо. В основі утворення були топоніми – назви територій, населених пунктів, водних об’єктів.
Читайте також: Що означає прізвище Бандера, яке лякає усіх окупантів: походження і де в Україні зустрічається
У давнину прізвища з закінченнями “-ський” і “-цький” носили виключно польські аристократи – так відбувалося позначення меж їхніх володінь: Потоцький, Замойський, Віслянський, Мільгевський тощо.
Згодом така форма утворення прізвищ поширилася і на українську територію. Подібні закінчення почали додавати до імен чи прізвиськ: Івановський, Хмельницький, Руданський, Задніпрянський, Артемовський, Вербицький, Левицький.
Історик Валентин Бендюг зазначає, що з початку XVIII століття так звані “шляхетні прізвища” стали привласнюватися тим, хто мав освіту – насамперед священниками. Наприклад, згідно з реєстровими даними, понад 70% священнослужителів Волинської єпархії носили прізвища, що закінчувалися на “-цький” і “-ський”.
Читайте також: Прізвища, що давали бідним українцям: перевірте, чи є ваше серед них
Прізвища з закінченнями на “-ук”, “-чук”, “-юк”, “-ак” також з’явилися на територіях, що були підконтрольні Речі Посполитій. В основі були хрестильні імена, а пізніше й будь-які інші. Так виникли прізвища Гаврилюк, Василюк, Попельнюк, Контратюк, Ткачук, Левчук, Погребняк тощо.
Читати новиниу на сайті UAINFO Посилання
