У більшості спортивних команд, незалежно від виду спорту, ліги чи географічного регіону, крім офіційної назви, є хоча б ще одне (а частіше навіть декілька) вигадане власними фанатами або вболівальниками суперників прізвисько. Іноді ці клички виглядають образливо, а іноді вдало підкреслюють особливості клубу. Часто такі прізвиська стають невід’ємною частиною команди на рівні з першим та головним ім’ям.
Не є винятком і українські футбольні клуби. У багатьох команд, які виступають в УПЛ є дуже цікаві та не банальні прізвиська. У цьому матеріалі ми спробуємо вас здивувати та розповісти про ті із них, які часто залишаються у тіні. Ви можливо навіть і не чули про деякі. Наприклад, чому представники Олександрії — поліграфи, а Колос називають селюками.
Колос
Попри те, що Колос є досить молодою командою (навіть за мірками УПЛ), вони вже встигли отримати кілька досить поширених та відомих кличок. Перша з них є досить очевидною, бо напряму походить від назви клубу — «колоски».
Друга має досить схожий акцент, але пов’язане не стільки з командою, скільки з їхнім президентом Андрієм Засухою, чия родина відома своїми успіхами в аграрному бізнесі. Мова йде про прізвисько «хлібороби», що також має свій підтекст щодо батьківщини футбольного клубу — села Ковалівка.
Ще одну кличку Колосу нав’язали вболівальники суперників. Клуб деякий час був єдиним колективом УПЛ, що представляв не місто, а село. Тоді щодо них часто вживали слово «селяни». Тепер в УПЛ вже є Минай, який представляє однойменне село, але оскільки Колос «селянами» прозвали раніше, то ми зупинимося на цьому варіанті.
Олександрія
На гербі футбольного клубу Олександрія можна побачити цифру 1948. Звичайно, що це не випадковий рік. Саме у 1948-му у ВО «Олександріявугілля» з’явилася своя власна команда — Шахтар. До 1990-го вона представляла підприємство і місто в різних союзних лігах. Але історія сучасної Олександрії все ж таки почалася 1991-го року, коли команда вже називалася «Поліграфтехніка».
Ця назва зберігалася по 2002-й рік, і за інерцією залишилася у форматі прізвиська («поліграфи») й після перейменування на знайому нам Олександрію.
Фараонами вболівальники називають гравців рідної команди, проводячи паралелі з відомою єгипетською Олександрією. А із прізвиськом «Сашки» все очевидно.
Минай
Достатньо лише поглянути на емблему команди, а точніше на тварину, яка там зображена, як приходить перша логічна асоціація – «лисиці»! Цікаво згадати, що команда із таким самим прізвиськом існує й у Англії. Мова, само собою, йде про Лестер Сіті.
Окрім цього, Минай представляє в УПЛ Закарпатську область, ставши єдиною командою з цього регіону в Чемпіонаті України. Колись «закарпатцями» називали ужгородську Говерлу, а тепер це прізвисько дісталося у спадок Минаю. Ну і не варто забувати про клубні кольори, які дають ще одне прізвисько – «біло-блакитні».
ФК Львів
Львів має всього два прізвиська. Одне із них досить просте, банальне та нецікаве – «містяни». Інша кличка куди яскравіша. Погодьтеся, «Золоті леви» звучить круто та елегантно. Тут обіграні і клубні кольори, і приналежність до міста, адже команди зі Львова традиційно носили й носять прізвиська пов’язані з цією твариною. А синьо-золоті клубні кольори дали леву досить незвичне та оригінальне забарвлення — золоте. Символічно!
