Черги на в’їзд перед заблокованими пунктами пропуску на українсько-польському кордоні сягають 40 км. Про це повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач у вівторок, 14 листопада, під час онлайн-зустрічі з перевізниками.
«Колега з Міністерства інфраструктури Польщі приїхала на зустріч 13 листопада на кордоні, я її запитав, яка черга там далі, тому що, за інформацією, яку я маю, це приблизно 35 кілометрів. Вона сказала, що близько 40 кілометрів черга. Тобто це такі офіційні дані від Міністерства інфраструктури Польщі можна отримати», — сказав він.
Ставлячи запитання заступнику міністра, перший віцепрезидент громадської організації Українська транспортна спілка Володимир Балін зазначив, що ситуація із водіями, які застрягли на кордоні, серйозна — їм бракує води, їжі, немає санітарних умов, а деякі автомобілі не мають пального.
Деркач повідомив, що місцева влада поставила кілька біотуалетів, якими можуть користуватися водії, але їжею й водою водіїв не забезпечує. Магазини, у яких вони можуть отоваритися, розташовані далеко, до того ж рух у напрямку одного з магазинів закрили поліцейські, які бояться сутичок між протестувальниками й українськими водіями.
«Ми це питання з воєводою вчора ще раз порушили. Він пообіцяв вжити заходів, щоб надати необхідні гігієнічні засоби, зокрема воду, їжу нашим водіям», — запевнив посадовець.
За словами заступника міністра, схоже, єдина можливість припинити блокаду — скасувати дозвіл на проведення страйку.
«Єдина можливість припинити цю блокаду — це фактично рішення польського уряду скасувати дозвіл на цей страйк, просто прибрати польських протестувальників з дороги й відкрити рух транспортних засобів», — сказав він.
Нагадаємо, 6 листопада на польсько-українському кордоні розпочався страйк польських перевізників, які вимагають скасувати транспортний безвіз для України. Польські перевізники блокують рух вантажівок у пунктах пропуску Корчова — Краківець, Гребенне — Рава-Руська, Дорогуськ — Ягодин. Вони вимагають, щоб повернули дозволи на комерційні перевезення для України.
7 листопада у Держагентстві відновлення та розвитку інфраструктури заявили, що залишать без відповіді вимоги польських перевізників, оскільки угода про лібералізацію вантажних перевезень була ратифікована й узгоджена всіма членами ЄС, підписана між Європейським Союзом та Україною, а не якоюсь окремою країною.
Оцінка ситуації
Ось що з приводу цієї ситуації написав 7 листопада у себе в Фейсбук голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм:
«Вже другу добу польські перевізники блокують три пункти пропуску «Корчова – Краківець», «Гребенне – Рава-Руська», «Дорогуськ – Ягодин» на кордоні з ЄС. Учасники блокади вимагають повернення дозвільного режиму для українських перевізників та скорочення кількості дозволів до рівня, що існував до російського вторгнення в Україну.
Я думаю, зараз дуже важливо спокійно декларувати і зафіксувати дві важливі тези.
ПЕРШЕ. Україна не має наміру навіть обговорювати повернення до дозвільної системи. Угода про лібералізацію вантажних перевезень була ратифікована та погоджена усіма членами ЄС і підписана між Європейським союзом та Україною, а не якоюсь окремою країною.
Для тих, хто не пам’ятає, коротко нагадаю. До червня 2022 року кожен перевізник, який виїжджав до території Європейського Союзу, мав отримати дозвіл на перетин державного кордону з відповідними країнами ЄС.
Між тим, починаючи з 2016 року, після набрання чинності Угоди про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, Євросоюз став основним торгівельним партнером України з питомою вагою товарообігу 40,8% від загального обсягу зовнішньої торгівлі. Подальший ріст був обмежений нестачею дозволів на міжнародні перевезення, кількість яких по окремих напрямках або залишалась незмінною, або значно скорочувалась. Насамперед з країнами, з якими в нас спільні кордони: Республіка Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина, трохи менше Молдова.
Щорічно це призводило до того, що восени значно зростала вартість фрахту, українські та іноземні товаровиробники фізично не могли вивезти свою продукцію. Наприклад, лише у 2021 році через кризу з польськими дозволами ми втратили до 500 млн євро тільки тому, що дозволи елементарно закінчились, а нові польська сторона давати відмовилась. Хто пам’ятає ринок тоді просто став.
ДРУГЕ. Головною причиною підписання Угоди про вантажні перевезення автомобільним транспортом були порушення Угоди про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Війна лише прискорила цей процес, за що ми вдячні усім нашим сусідам та партнерам.
Справа у тому, що відповідно до ст. 136 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, відповідно до якої Сторони не запроваджують умов взаємного доступу на ринок, які є більш обмежувальними у порівнянні з ситуацією, що склалася на дату, що передує даті набрання чинності Угодою.
Тепер лише дві цифри: у 2016 Україна мала квоту на 200 000 польських дозволів, а вже у 2021 році ми отримали лише 120 тисяч дозволів, при тому, що загальний товарообіг з країнами ЄС зріс майже на 45%. Для повноти абсурду додам, що паралельно з тим польські колеги п’ять років поспіль збільшували відповідні квоти для перевізників з РФ та Білорусі.
Таким чином Польська сторона прямо порушувала наші права, оскільки створювала умови, які були гіршими, ніж ті, які існували на момент набрання чинності Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Окрім того, такі дії сусідів порушують статтю 5 «Свобода транзиту» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, до якої Україна приєдналася 05 лютого 2008 року, яка передбачає свободу транзиту через територію кожної сторони за маршрутами, найбільш зручними для міжнародного транзиту.
Саме тому, ми ще восени 2021 року звернулись до Європейської Комісії з проханням розпочати консультації з вищевказаним питанням. Фактично дозвільна система була штучним бар’єром для здійснення вільної торгівлі, обмежуючи не лише двосторонню торгівлю, а й транзит наших товарів країнами ЄС.
І я дуже сподіваюсь, що ми ніколи не повернемось до цієї ганебної та дискрімінаційної практики, яка обмежувала нас у торгівлі з ЄС до широкомасштабної війни і може бити по нашій економіці зараз, коли автомобільний транспорт – головна артерія нашого експорту».
