Сили оборони України мають в своєму розпорядженні певну кількість гармат типу М-46 калібру 130-мм.
Виробництво яких стартувало ще у 1950-х роках. Кількість поставлених артсистем цього типу не розкривалась, з відкритих джерел відомо лише те, що нам М-46 передавали Хорватія (літо 2022 року) та Фінляндія (вперше помічені у вересні 2023 року).
Крім того, що М-46 і так не нові, їх калібр є нестандартним навіть як на лінійку артсистем зразка “Варшавського договору”, що означає свої нюанси із пошуком снарядів та запасних стволів до них. Рано чи пізно такі “розхідники” вичерпаються, але наша країна зараз собі не може дозволити розкіш списувати артсистеми, доведеться шукати варіанти в іншій площині.
Читайте також: На складах в РФ стоїть 2500 Д-30 та 2000 САУ “Гвоздика”, і під них могли теж брати снаряди в КНДР
Тут одним із можливих рішень може бути відпрацювати переробку тих же М-46 із калібру 130 мм на 155-мм.
Тим більш, що приклади відповідних розробок саме по цьому типу артсистем уже є, і на них варто звернути увагу.
Перший приклад – проект індійської армії по переробці М-30 під калібр 155-мм під індексом Sharang. По суті, від старої радянської артсистеми там залишився тільки лафет, на який поставили 155-мм гармату з довжиною ствола 45 калібрів від ізраїльської Soltam Systems, котра виготовляється в Індії за ліцензією. Дальність ведення вогню при цьому виросла від 26 км до 39 км.
Індійська переробка М-46 із калібру 130-мм на 155-мм під індексом Sharang, зображення з відкритих джерел
Успішні кваліфікаційні випробування індійської артсистеми Sharang на базі М-46 пройшли у січні 2020 року. Наразі в строю збройних сил Індії є 200 модернізованих під калібр 155-мм гармат М-46 під індексом Sharang, при тому що загалом індійська армія має в своєму розпорядженні 625 буксируваних артсистем калібру 155-мм.
Крім того, сухопутні війська Індії також мають близько 600 гармат М-46 калібру 130-мм в стройових частинах, та ще 500 артсистем цього ж типу та калібру на зберіганні.
Другий приклад “конверсії” М-46 під 155-мм калібр, на який варто звернути увагу – проект від сербської Yugoimport, який однак схоже ще не вдалось продати або зовнішнім, або внутрішньому покупцям.
В своїй переробці М-46 під 155-мм калібр серби також використали гармату із довжиною ствола 45 калібрів. Заявлений темп стрільби – 1-2 постріли на хвилину, дальність ведення вогню – до 30 км за умови використання 155-мм снарядів HE ERFB, та до 39 кілометрів за умови використання HE ERFB-BB M03; заявляється можливість використання усіх типів 155-мм снарядів стандарту НАТО.
Обслуга – 9 осіб; маса М-46 під 155-мм ствол залишилась майже незмінною, як і при калібрі 130-мм – 7,8 тон в бойовому та 7,7 тон в бойовому положенні відповідно.
Сербська переробка М-46 із 130-мм на калібр 155-мм, зображення – Yugoimport
Аналізувати проекти переробки радянських артсистем під калібри стандарту НАТО варто насправді з кількох мотивів одразу.
Один із них – робота українського ВПК над вітчизняною 155-мм причіпною гарматою, про що нещодавно заявляв начальник Головного управління ракетних військ і артилерії та безпілотних систем Генерального штабу ЗСУ, бригадний генерал Сергій Баранов.
Раніше Defense Express розповідав про те, що BAE Systems поставила на САУ M109 гармату від PzH 2000, вийшов дуже цікавий гібрид під назвою М109-52.
Читайте також: Озвучена сума, яка потрібна Армії США для закупівлі і розширення виробництва 155-мм снарядів
