Попри те, що у мережі дуже швидко пройшла новина, що РФ може на місяць виробляти 1,5 млн боєприпасів, ця інформація потребує більш ніж виваженого підходу.
Її джерелом є публікація виданням РБК-Україна інтерв’ю з очільником естонської розвідки Антсом Ківісельгом.
Читайте також: Про що ще вкрай важливе говорить успішний удар крилатими ракетами по “Аскольду” у Керчі
“Крім того, вони [росіяни] мають великі запаси боєприпасів – сьогодні вони можуть виробляти близько 1,5 мільйонів боєприпасів на місяць”, – повідомив розвідник. А на уточнююче запитання, чи мова йде про артилерійські боєприпаси, він підтвердив, що це базова калькуляція та “таку кількість вони могли виробляти до війни”, а зараз виробництво боєприпасів у РФ працює безперервно й тому, можливо показники більші.
Водночас з величезною долею ймовірності мова йде про обмовку, або описку. Почати можливо бодай з того, що за даними Головного управління розвідки Міноборони України у планах виробництва РФ на 2024 рік – 2,1 млн боєприпасів на рік. Аналогічні дані відносно можливостей РФ з виробництва артилерійських боєприпасів на рік у 2 млн вказують й західні джерела.
Доволі змістовна оцінка за вересень 2022 року також окреслювала, що мова йде про 0,5 млн відновлених снарядів та до 1,2 млн снарядів нового виробництва, загалом до 1,7 млн снарядів на рік.
Тобто навряд РФ могла у 12 разів збільшити темпи виробництва артилерійських боєприпасів. Про що також говорить примітка Ківісельга, що в цілому темпи виробництва не змінились з 2021 року.
Таким чином, скоріш за все Антс Ківісельг мав на увазі виробництво 1,5 млн артилерійських боєприпасів у РФ на рік.
Також коли використовується формулювання “артилерійські боєприпаси” вкрай необхідно звужувати поняття. Бо в артилерійські боєприпаси входять все від 20-мм до 152-мм та вище. І є величезна різниця між виробництвом умовного 23-мм снаряда для ЗУ-23-2 та 152-мм для САУ “Мста”, як і 82-мм мін від 240-мм мін для 2С4 “Тюльпан”. При цьому некерований реактивний снаряд для РСЗВ – це також представник категорії “артилерійські боєприпаси”.
Й навіть уточнення, що мова йде про великокаліберні артилерійські боєприпаси дозволяє лише умовно відокремити снаряди для 23- та 30-мм автоматичних гармат, а також умовні середні калібри у проміжку 30-100 мм. Але не дає гарантії точного відокремлення саме про артилерійські 122- 152-мм снаряди, бо ще також є 120-мм мінометні міни та навіть у “Града” калібр 122 мм.
При цьому вкрай важливо розуміти, що класифікація калібрів по лінії “малий-середній-великий” буде прямо залежати від того, у кого це питати, включно не лише з представником яких збройних сил, а навіть роду військ, бо у військово-морській справі “великий калібр” починається зі 180-мм (а за старою класифікацією зі 240-мм).
Через таку розбіжність доволі легко взагалі маніпулювати цифрами, чим особливо полюбляють займатися у РФ. Але навіть у своєму апогеї пропаганди, точніше – особисто сказані слова Путіна у березні 2023 року, у планах ворга було виробити 3 млн артилерійських боєприпасів великих калібрів на рік, як відповідь на збільшення постачання снарядів до України від партнерів.
Останнє твердження навіть зустріло певну критику серед аналітиків навіть у середині РФ, які порахували, що якщо досягти максимального напруження всіх заводів, то це дозволить виробляти на рік лише 900 тисяч боєприпасів для артилерії у калібрі 122- та 152-мм. Й тому єдина можливість досягти цього показника – відновити за рік ще близько 2,1 млн старих боєприпасів.
Читайте також: Польща невдовзі підпише контракт на нові БПЛА, хочуть закупити невелику кількість, бо вже є Bayraktar TB2
