Якщо коротко описати позицію Дональда Трампа щодо України, вона виглядає так:
“Останні роки активної війни показали, що Україна не зможе відвоювати свої території військовим шляхом, незалежно від рівня підтримки з боку США. Тому припиняймо воювати і сідаймо за стіл переговорів. Якщо ви з цим не згодні – це ваше право, але в такому разі ми не братимемо в цьому участь і не будемо фінансувати війну”.
У цій концепції ані Україна, ані Росія не становлять для США особливого інтересу. Ледь не прямим текстом озвучується, що єдина причина, чому Америка взагалі займається цим питанням, – це виконання передвиборчих обіцянок. Інакше ситуація виглядала б так само як із USAID: програми по всьому світу були вимкнені одним рішенням, без попереджень, обговорень чи “зливів” у західні медіа.
Ця логіка пояснює майже все, що зараз відбувається у відносинах між Україною, США та Європою. Наприклад, угода щодо корисних копалин не містить жодних прямих зобов’язань для України, бо її основна мета – внутрішня політична комунікація для американської аудиторії. Меседж простий: “Ми не відмовляємося від ізоляціонізму, але якщо вже беремо участь у глобальних процесах, то маємо отримати 500, 350 або хоча б 100 мільярдів із рідкісноземельних металів”.
Фактично це класична стратегія MAGA (Make America Great Again), на якій побудована передвиборча кампанія Трампа. Зміна підходу, коли замість дискусій про спільні цінності та експорт демократії все починає оцінюватися через призму матеріальної вигоди та бізнес-доцільності.
Ніхто до цього не готувався. Але зараз треба усвідомити нову реальність і діяти відповідно до неї.
Заперечення – гнів – торг – депресія – прийняття. Світ проходить через ці стадії разом із нами.
Європейці вже потроху доходять до стадії прийняття. Вони розуміють, що не може бути окремих гарантій безпеки для України – можуть бути лише гарантії безпеки для всієї Європи, де Україна є ключовою ланкою.
Відповідно починається перегляд фундаментальних принципів європейської оборони: мілітаризація Європи, скасування обмежень на фінансування збройних сил окремих країн, обговорення заміни американської ядерної парасолі на французьку. Ще кілька місяців тому такі речі здавалося неможливо навіть уявити.
Що це означає для України? Важливо сприймати ситуацію максимально чесно і діяти відповідно до нових реалій.
Серед наших ключових пріоритетів — збереження армії, забезпечення військових усім необхідним. Також збереження внутрішньої єдності, постійна робота з союзниками (США все ще є нашим союзником, хоч і не таким, яким був пів року тому). А також — розбудова чесної, справедливої демократичної країни, що має стати частиною державної стратегії на десятиліття вперед.
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.
