1. Так, справді, весняне загострення подіяло і на політиків, які в різних форматах активізувалися й засилають гінців для підготовки ґрунту і проведення переговорів про різні формати співпраці. Як на мене, ця політична ейфорія дещо завчасна, бо наразі ніщо не віщує нам тривалого й стабільного миру.
2. Вибори за цих умов можуть бути для нас пострілом у ногу. Політична кампанія, коли ворог не біля воріт, а вже у домі – це саморуйнівна стратегія, яка знищить нашу єдність.
Водночас я буду щасливим, коли після війни, у мирний час зможу знову прийти на виборчу дільницю і віддати свій голос політикам і партіям, яким довіряю.
3. Я не покладаю особливих надій на майбутні вибори, бо вже зараз бачу тривожні тенденції у суспільстві: мудрий український народ знову шукає прізвища, а не програми й цінності. Хоче щедрих обіцянок, а не реалістичних і тому непривабливих практик. Вибори оновлять систему, але не вирвуть нас блискавично із зачаклованого кола.
4. Особисто я не хочу і не планую іти ані в політику, ані у владу. Волонтерство ніколи не було для мене трампліном у вельможне крісло. Я волію зберегти свою незалежність і право критикувати та підтримувати як владу, так і опозицію. До слова, мені наївно здається, що позиція незалежного, але патріотичного дієвця дає більше впливу, ніж більшість владних крісел.
5. Водночас це не означає, що я проти походу волонтерів у політику. Навпаки! Дуже хочеться, щоб насамперед військові, але також і волонтери, люди доброї волі, професіонали з різних галузей ішли в політику і розбавляли собою це болото. Але також бажано, щоб цей похід не був просто походом “за все хороше проти всього поганого”: охочим влади було б доцільно вже зараз штудіювати Конституцію і писати свою власну ідейну програму; об’єднуватися не просто через те, що ми ось такі класні й усі волонтерили, а на базі спільних цінностей та бачення розвитку країни.
6. Мій особистий план на “після війни” – повернутися до соціопатичного ізольованого творчого життя. Я маю в голові кілька ідей для нових романів і мрію про мить, коли зможу зануритися у свою сродну працю.
7. Підтримуючи мою волонтерську роботу, ви не фінансуєте мій похід у політику, бо його не буде у жодній формі. Ви підтримуєте Збройні Сили України.
Про автора. Андрій Любка, письменник.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
