Днями у Великобританії відбулась церемонія закладання кіля нового підводного крейсера-носія міжконтинентальних балістичних ракет HMS Dreadnought. Але наразі ця церемонія має виключно формальний характер, адже сучасні підводні човни складаються з секцій, а роботи з будівництва розпочалися ще у 2016 році.
HMS Dreadnought є першим з чотирьох запланованих підводних човнів типу Dreadnought. Він має надійти на озброєння у 2030-х роках. Будує його компанія BAE Systems на захищеній від супутникових знімків верфі у місті Barrow-in-Furness. У компанії стверджують, що на реконструкцію цієї верфі витратили 1 мільярд фунтів стерлінгів (1,3 мільярда доларів). Також можна згадати, що у 2024 році на цій верфі відбулась загадкова пожежа.
У 2016 році розпочалися перші роботи з будівництва, а саме почалася різання металу для майбутніх секцій HMS Dreadnought. Тобто від початку різки металу до збирання перших секцій у цільну конструкцію пройшло дев’ять років. Таку затримку ймовірно могли спричинити політична ситуація у світі та пандемія covid-19.
Човни типу Dreadnought будуть оснащені ядерним реактором, озброєні вони будуть чотирма торпедними апаратами калібру 533-мм, та дванадцятьма міжконтинентальними балістичними ракетами UGM-133A Trident II. Загальна довжина корпусу складає 153,6 метра, вони стануть найбільшими човнами на озброєнні Великобританії.
Підводні човни цього типу є наступниками човнів типу Vanguard. Вони однаково озброєні, але Dreadnought має на 4 пускові установки МБР Trident II менше ніж Vanguard (12 ПУ у Dreadnought порівняно з 16 ПУ у Vanguard), але незважаючи на це його все одно позиціонують як найпотужніший і технічно досконалий човен, з коли-небудь розроблених для Королівського Флоту.
