У світлі зростаючих військових загроз у Європі, Словаччина прийняла рішення замінити свої старі танки Т-72 на легкі танки на базі CV90 з 120-мм гарматою. Це рішення викликало багато дискусій серед експертів і військових аналітиків, чимало з яких ставлять під сумнів доцільність такого вибору. У цій статті розглянемо переваги та недоліки нових танків, а також можливі наслідки для Словаччини у контексті сучасних бойових умов.
Отже, Сухопутні війська Словаччини на даний момент мають в своєму розпорядженні 30 радянських танків Т-72М1 та 15 танків Leopard 2A4, отримані від Німеччини в обмін на озброєння “Варшавського договору” для ЗСУ.
Свої Т-72 словаки хочуть замінити на сучасніші машини, зокрема в рамках зобов’язань по НАТО. Але якщо спочатку мова була про те, що Міноборони Словаччини хоче купити аж 104 новітні ОБТ типу Leopard 2A8, то тепер словаки говорять про намір придбати менш потужніші машини – легкі танки CV90120-T від BAE Systems, створені на базі БМП CV90 із 120-мм гарматами.
Такий м’яко кажучи неочікуваний поворот керівництво Міноборони Словаччини пояснює фінансовими мотивами. Мовляв, придбання 104 новітніх Leopard 2A8 обійдеться державній казні в понад 2 мільярди євро із розрахунку по 25 мільйонів євро за одну машину, і це вкрай високі затрати.
А відійти від цифри в 104 танки в сторону зменшення Словаччина не може, бо зобов’язання перед НАТО передбачають появу в словацькій армії двох танкових батальйонів замість одного, із розширенням по штату до 52 танків в батальйоні замість 44.
Мовляв саме тому словацьке оборонне відомство і розглядає варіант купити на заміну радянським Т-72 не Leopard 2A8, а легкі танки CV90120-T, котрі коштують по 11 мільйонів євро за одиницю.
Один із словацьких Leopard 2A4, фото Ministry of Defence of the Slovak Republic
Якщо відштовхуватись від даних The Military Balance, то в 2023 році весь оборонний бюджет Словаччини склав 2,46 мільярди євро (за 2024 рік дані відсутні). На такому тлі сума в 2 мільярди євро лише на купівлю нових ОБТ справді може виглядати непідйомною, але з іншої сторони, платежі по новим танкам для словацької армії явно могли би бути розбиті на кілька років. Тим більш, що проект по Leopard 2A8 для Словаччини мав вестись в кооперації з Німеччиною, котра також хоче придбати такі ОБТ для Бундесверу.
Крім того, у випадку із CV90120-T мова про машину, що на перший погляд може мати привабливі характеристики по ціні та співвідношенню “мобільність/вогнева потужність”, але з іншої сторони – яка нездатна виконувати такі ж функції на полі бою, як класичний основний бойовий танк.
Легкі танки CV90120-T на даний момент не придбала жодна з країн НАТО, що лише посилює проблему сумісності з арміями інших учасників Альянсу на полі бою. Тому виникає логічне питання, навіщо справді купувати таку машину, особливо при проблемі дефіциту ресурсів.
Описаний вище приклад прямо говорить про те, що реальна уніфікація по ОВТ серед учасників НАТО буквально шкутильгає на усі можливі лапи. Ну й також – про те, що перед Альянсом стоїть проблема не просто наростити фактичний рівень оборонних затрат, але й перевести це із кількісного рівня у якісний.
