Належу до того покоління киян, які ще з юності слухали “Радіо Свобода”, “Голос Америки” та інші західні радіостанції. Ми точно знали, що “Радіо Свобода” та “Голос Америки” ніколи не поширять недостовірну або неперевірену інформацію. А значить, усе, що вони повідомляли і поширювали, – було правдою.
Так було й далі все моє подальше життя. І я ніколи не думав, що після приходу Дональда Трампа на президентську посаду, може настати такий час, коли Сполучені Штати, які для мене й моїх однолітків стали ледве не ще однією землею обітованою, разом з Росією та її сателітом Білоруссю будуть голосувати в Організації Об’єднаних Націй проти резолюції, котра засуджує терористичні дії московської воєнщини в Українській державі.
Для мене це не тільки цілковитий нонсенс, який просто не вкладається в голові, а й повне перевертання з ніг на голову того образу Америки, котра довгі десятиліття була визнаним лідером західної демократії. Як могло так статися, що Сполучені Штати, досі флагман західного світу, тепер опинилися ледве не в ролі союзника терориста номер один, російського диктатора Путіна?
Але трохи відійшовши від шоку зміщення понять і пріоритетів офіційного Вашингтону, варто замислитися над тим, як не стати антиамериканцем. Адже, не дивлячись ні на що, США й надалі залишаються нашим стратегічним союзником, а Дональд Трамп не може бути вічним президентом. Особливо вважаючи на його вже дуже солідний для будь-якого політика вищого ешелону вік.
У такому разі потрібно виписати для себе тези, котрі покроково здатні пояснити ситуацію, що об’єктивно складається:
1. Термін правління Дональда Трампа конечний, а виходячи з політичної ситуації в США, ще зовсім не факт, що він зможе добути його повністю до кінця. Тому для українців, та й усіх інших європейців, зараз важливо не робити різких політичних рухів, і продумувати свої подальші дії на декілька кроків наперед.
2. З усього видно, що на якомусь з етапів цієї затяжної геополітичної гри з Російською Федерацією вдасться довести президенту Америки, що Путін просто затягує час. Тому будь-які домовляння з ним не мають жодного сенсу доти, поки не вдасться звільнити від московської окупації всі українські землі.
3. Прихильники і електорат Трампа – це ще далеко не всі Сполучені Штати. Тому не можна виключати, що в 2026 році республіканці, якщо трампісти й далі проводитимуть таку безглузду політику, як це було досі, втратять свою більшість в Конгресі та Сенаті. А це своєю чергою зв’яже руки чинному президенту США, і він не зможе більше робити спроби нахрапом нагнути під себе весь світ.
4. Існують великі шанси, що Дональду Трампу, не дивлячись на його гіперегоїстичні пориви, не вдасться впоратися з Deep State. А це означатиме, що дотепер вдалий демократичний експеримент під назвою Сполучені Штати завдяки збереженню конституційних принципів не буде скасований. І відповідно до чинної американської Конституції верховенство права не припинить своє існування, оскільки його не замінить керуючий політичний картель MAGA. Як би, за сьогоднішнього політичного клімату, послідовники трампізму не обожнювали свого “короля”, поширити це обожнювання на всю Америку їм ніколи не вдасться. Навпаки, після провалів та невиконання озвучених під час передвиборчої кампанії Трампом обіцянок, які він не здатен реалізувати, популярність його серед потенційного електорату різко падатиме.
5. “Чорна діра” трампізму не встигне засмоктати, завдяки своїй негативній політичній гравітації, Конгрес, Сенат і Верховний суд. Американська громадськість зможе вплинути на перебіг політичних подій у своїй країні. Адже США занадто великі та різноманітні, щоб їх було так легко підкорити волі особи, яка весь час балансує на грані дозволеного. Роблячи спроби змінити принципи й закони, котрі були закладені в підмурівок фундаменту американської демократії.
6. Те, що Трамп поставив на дуже важливі посади непідготовлених та некомпетентних, але повністю відданих йому людей, може зіграти з ним злий жарт. Особиста відданість ніколи не зможе замінити професіоналізм. А значить, результат діянь його команди можна вже прогнозувати наперед. Хочеться лише сподіватися, що Америка не встигне розвалитися до того часу, як він піде з президентської посади.
7. Антидемократичний хаос в США можна припинити, якщо американці зрозуміють, що всі свої перші 100 днів у владі Дональд Трамп годував їх нездійсненними обіцянками. Оскільки одними тільки словами війну Росії в Україні припинити неможливо. Переломним моментом чого може стати те, що президент США перестане повторювати, що Путін хоче “миру”. Оскільки від самого початку було очевидно, що не для цього диктатор розпочав свою війну.
8. Трамп не зможе безкінечно позиціонувати себе сліпим до історичних прецедентів, тому реальна допомога Україні могла стати рятівним кругом для його адміністрації. І він зміг би довести американцям, що здатен виконати хоча б якусь частину своїх обіцянок.
9. Чи варто президенту США, надуваючи щоки від захоплення самим собою, продовжувати знищення фондового ринку та світової економічної структури? Адже досі весь світ грав за правилами Америки та долара США, і саме це зробило Сполучені Штати світовою наддержавою. Може, таки знайдуться в оточенні Трампа люди, котрі будуть здатні пояснити йому: якщо відштовхнути світову економіку від США та долара, то Америка дуже швидко втратить ті стратегічні переваги, які вона мала протягом століть.
10. Головним проколом президента США на сьогодні є те, що він і досі не має переконливого плану своєї роботи. Та найгірше, що він не в змозі його розробити. Трамп зібрав групу підлабузників, які, хоч і відображають його нелогічні переконання, та не мають досвіду керівництва агентствами, якими їх поставили керувати. І це вже інше питання, як Конгрес зміг затвердити таких трампівських “керівників”.
11. Президенту США ще доведеться дізнатися, що коли ти самодержець і люди ненавидять тебе, то ти ще можеш “царювати”, поки світ тебе боїться. Проте якщо ти автократ і люди в твоїй країні ненавидять тебе, але весь світ уже більше не боїться тебе, твоє правління підходить до кінця.
12. Американців мала б пригнічувати думка, що ще десятки мільйонів і досі підтримують такого президента та його катастрофічну політику. Чи встигнуть вони прозріти й перестати підтримувати повне знищення того, що робить Америку великою, до того як цей процес стане незворотнім?
13. У 2026 році американці святкуватимуть 250-річчя з часу створення Американської держави. Чи про такі результати мріяли батьки-засновники Сполучених Штатів? Адже Трамп демонтує основи демократії, а Республіканська партія підтримує його в цьому.
14. Попри хворобливу самовелич, Дональд Трамп не вміє вести переговори та укладати угоди. Він тільки вміє перти напролом, але нині це не спрацьовує. Він дуже переоцінює свій власний інтелект і недооцінює інтелектуальну силу керівництва в країнах, на які націлені його дії. І це погано для союзників, партнерів та симпатиків Сполучених Штатів.
15. За своїм темпераментом і методами реалізації повноважень на посаді Трамп непридатний для того, щоб бути президентом. Бо він від самого початку керує Америкою так, неначе його робота – робота ведучого реаліті-шоу, який повинен постійно тримати аудиторію в курсі поточних справ і не більше. Можливо, саме тому він робить так багато необдуманих речей, яких до нього ніколи не робив жоден президент США.
16. Він називає Путіна своїм другом в той час, коли терористична Росія не тільки веде війну в Україні, але й не змінила свою позицію – розглядати Сполучені Штати, як свого довгострокового ворога. Тому російський диктатор, продовжуючи війну, розказує своєму вашингтонському “другу”, що це шлях до “миру”, а той йому поки що чомусь вірить.
17. Той факт, що Трампа й досі підтримують багато людей, свідчить про те, що американська політика починає втрачати стримуючі досі противаги. Він знищує імідж Америки в усьому світі, на який десятиліттями працювали тисячі провідних американських політиків. За підтвердження якого загинули сотні тисяч американців у Другу світову війну та подальших збройних конфліктах з ворогами демократії. Зараз все це перекреслюється волею однієї людини.
18. Тепер від самих американців дуже багато залежить те, чи перетвориться Дональд Трамп з потенційного на справжнього диктатора. Політичне угруповання MAGA явно підштовхує його до цього. Демонтувати демократію в Сполучених Штатах за певних умов можливо, але це тільки призведе до розколу в суспільстві та поділу держави на частини. Чи потрібно це Америці?
19. Перші 100 днів другого президентства Дональда Трампа можна описати як продукування безладу. Але, можливо, в Білому домі зможуть винести якісь уроки з цього всього на майбутнє?
З усього випливає, що Дональд Трамп і досі не готовий відкрити очі на надскладну ситуацію, котра склалася навколо України та Росії, яка не бажає відмовлятися від всіх своїх претензій на незаконно окуповані чужі території. Але злісного геополітичного Квазімодо Путіна потрібно зупинити в Україні.
За цієї критичної реальності необхідно завжди пам’ятати, що Трамп – це далеко не вся Америка, як і підпорядковане йому угруповання MAGA. Проте намагання 47-го президента перевернути політику й економіку всього світу на користь вузького кола наближених до нього товстосумів-багачів розпалює антиамериканізм, який триватиме ще довго після завершення його другої каденції. Дональд Трамп діє хаотично, сам до кінця не розуміючи, чим може закінчитися для всього світу цей експеримент.
Ми всі пам’ятаємо фразу одного з найшанованіших лідерів у світовій історії Вінстона Черчилля: “Американці зроблять правильно після того, як вони перепробують усі інші варіанти”. Але цього разу шкода від неадекватної політичної поведінки Трампа може виявитися надзвичайно згубною.
Адже Дональд Трамп почав грати на саме існування Української держави, перекреслюючи цим усі попередні гарантії, які давала українцям Америка.
Крім того, він може зруйнувати НАТО, покласти кінець північноамериканським торговельним угодам, сигналізуючи, що попередні десятиліття політичної визначеності та гарантій безпеки закінчилися. Чи можна тоді очікувати, що будь-яка європейська країна сприйматиме такого “союзника” серйозно? Адже союзники так не поводяться.
Але головне для всіх – не ототожнювати антитрампізм з антиамериканізмом. Зосередивши свою увагу на протидії рішенням Дональда Трампа, які він приймає від імені Сполучених Штатів, що можуть мати згубні наслідки.
Зараз Україні та Європі потрібний власний оборонний альянс, ядерні та технологічні платформи. Європейський континент мусить взяти відповідальність за свою безпеку на себе. Такою є сьогоднішня реальність. А сплеск емоцій та антиамериканізм – це просто марна трата часу.
Європа й Україна, як її невіддільна частина, дуже багато програють, якщо Америка втратить свою гегемонію. Тому не варто ототожнювати персону Трампа з усіма Сполученими Штатами, які нині борються зі згубною інфекцією авторитарного трампізму.
І як би це не виглядало пафосно, але не тільки Україна потребує допомоги Америки, а й США потребують допомоги України. Адже коли Дональду Трампу не вдасться максимально зблизитися з Москвою за рахунок здачі стратегічних інтересів Української держави, то цим буде нанесений вирішальний удар по його авторитету в середовищі учасників групи MAGA.
Трампу, як би він не намагався, не вдасться пригальмувати процес початку розпаду тоталітарної путінської Російської імперії. Але якщо він і далі своїми діями буде провокувати знищення Сполучених Штатів, то дуже недалекий той час, коли в Конгресі та Сенаті почнуть говорити про антиамериканську діяльність самого Дональда Трампа.
А це вже будуть куди більші обвинувачення, ніж ті, які колись висував комусь сенатор-республіканець Джозеф Маккарті, очолюючи Комісію з розслідування антиамериканської діяльності.
Про автора. Віктор Каспрук, журналіст
Редакція не завжди поділяє думки , висловлені авторами блогів.
