На Тайвані більшість голосів на президентських виборах в суботу, 13 січня, здобуває чинний віцепрезидент Лай Чін-те, повідомляють міжнародні ЗМІ.
Він представляє правлячу Демократичну прогресивну партію. Лай заявляв, що Тайвань вже суверенна держава, тому оголошувати про його незалежність необов’язково. Цієї ж позиції дотримується чинна президентка Тайваню Цай Інвень, чиїм заступником був Лай.
Тому Китай неодноразово називав Лая «небезпечним сепаратистом» та відмовлявся від переговорів. Натомість сам політик заявляв, що бачить майбутні відносини з Китаєм Лай братськими, але планує й надалі зміцнювати оборону острова.
Тайваню не звикати до китайських погроз, проте цього разу все серйозніше, оскільки президентські вибори на острові перші після нападу Росії на Україну. Китай не лише не засудив агресію ядерної держави проти сусідньої країни, а й зміцнив зв’язки з Кремлем.
І КНР, і Тайвань офіційно вважають себе одним великим Китаєм. Тайвань у принципі не проти об’єднатися, але не під керівництвом китайської компартії і виступає за статус-кво — формально разом, фактично нарізно. Згідно з опитуваннями, понад 90% тайванців не бажають негайного об’єднання. Але й прихильників оголошення незалежності на Тайвані майже немає, оскільки подібна декларація стовідсотково спричинить війну з КНР.
Приводом для силового рішення може стати перемога кандидата від правлячої демократичної прогресивної партії. Нинішній віце-президент Лай Цінде мітить у президенти і представляє себе продовжувачем політики Цай Інвень, яка пропрацювала на чолі держави максимально дозволені два терміни. Проте минулі висловлювання Лая про незалежність Тайваню дали опозиції та Пекіну привід називати його кандидатом війни та маріонеткою США.
Експерти виділяють три можливі варіанти ескалації: масштабні військові навчання біля берегів Тайваню, блокада острова та вторгнення. Про терміни теж сперечаються. Новий президент вступить на посаду лише у травні, тож очікування неминучої кризи може розтягнутися на кілька місяців.
Економічні наслідки
У разі збройного конфлікту Китаю з Тайванем збитки для світової економіки можуть становити 10 трильйонів доларів або 10% світового ВВП — більше збитків від війни Росії з Україною, пандемії коронавірусу та глобальної фінансової кризи, пише Bloomberg.
Найбільші економічні збитки будуть пов’язані з нестачею напівпровідників, пише Bloomberg. Тайвань — найбільший виробник чіпів, які використовуються в телефонах та ноутбуках, в автомобілебудуванні та багатьох інших галузях. Як зазначає Bloomberg, близько 5,6% загальної доданої вартості в усьому світі (майже шість трильйонів доларів) припадає на сектори, де використовуються чіпи, а загальна ринкова капіталізація 20 найбільших клієнтів тайванської компанії TSMC становить близько 7,4 трильйона доларів.
У разі початку війни, за оцінками експертів, економіка Тайваню буде знищена, ВВП Китаю може скоротитися на 16,7%, ВВП США – на 6,7%, а світовий ВВП знизиться на 10,2%. Найбільше постраждають Південна Корея, Японія та інші країни Східної Азії.
Bloomberg також змоделював збитки від можливої блокади Тайваню Китаєм. За один рік блокади ВВП Тайваню, за оцінкою експертів, знизиться на 12,2%, ВВП Китаю – на 8,9%, ВВП США – на 3,3%, а світовий ВВП – на 5%.
