Спочатку юридичний лікнеп. Стаття 1 ч. 2 Закону “Про санкції” визначає: “Санкції можуть застосовуватися з боку України стосовно іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а санкції у виді позбавлення державних нагород — проти будь-яких нагороджених осіб, зазначених у частині четвертій статті 3 цього Закону”.
Як легко помітити, санкції – інструмент проти іноземців, як тут написано “осіб-нерезидентів”. Розширення цієї категорії допускається для тих, хто здійснює терористичну діяльність.
Ви запитаєте: і при чому тут ЗСУ?
А при тому, що вперше санкції проти Петра Порошенка, станом на зараз найбільшого приватного спонсора Збройних Сил, було накладено в Росії! І правильно – за фінансування ЗСУ на підставі подання їхнього російського фінансового моніторингу. Для Москви все виглядає логічно, бо вони наклали санкції на іноземця (громадянина України) що фінансує Збройні Сили України, які в Росії вважають терористичними.
Але коли накласти санкції на Порошенка в Україні за поданням уже українського фінмоніторингу — виходить, що його покарано за фінансування ЗСУ!
Якщо ви думаєте, що я перебільшую, то це не так. За словами президента Зеленського, підсанкційних осіб звинувачують у виведенні коштів за кордон. Легко припустити, що Фонд Порошенка, сума допомоги якого ЗСУ скоро досягне 7 млрд грн, платив за кордон за військову техніку, яку він регулярно ввозить для ЗСУ: від “спартанів” до тягачів і різноманітних, таких потрібних військовим, машин.
Тобто звинувачення у виводі коштів Фонду за кордон – це звинувачення у фінансуванні Збройних Сил України! Коло замкнулося. Фінмоніторинг в Україні діє точно так, як у Росії, намагаючись нашкодити тим, хто захищає Україну.
Подібним чином можна розглядати санкції проти Костянтина Жеваго. Він, як і Порошенко, знаходиться під санкціями Росії. Якщо до російських санкцій питань не виникає — адже він успішний український бізнесмен, акціонер міжнародної компанії, що котирується на світових біржах і має іноземних інвесторів. Він допомагає ЗСУ, переселенцям і постраждалим від війни. Для росіян це класичний образ терориста. Але для української влади? Бізнесмен, який відстояв свій бізнес від спроб незаконного захоплення, сплачує податки та надає роботу тисячам українських громадян, підтримує незалежні ЗМІ. Виходить, така діяльність вважається ворожою проти України?
Але справа не лише у фінмоніторингу – рішення про накладення санкцій узгоджували багато людей, а голосували всі члени Кабінету Міністрів та РНБО. І жоден(!) не сказав, що це незаконно, абсурдно і шкідливо для України? Кажуть, у Росії “мовчання – золото”, але ми ж усе ще Україна?
Чи це є зрада? На мій погляд, так, це державна зрада. От тільки не Порошенка, а тих, хто готував, узгоджував і голосував за рішення про накладення санкцій. Бо я не уявляю, скільки життів тепер не буде врятоване, якщо це рішення не скасують.
Я вже не кажу, що накладення санкцій особисто для Зеленського є політично мотивованим кроком для усунення Петра Порошенка, як головного політичного конкурента, у випадку відсутності на виборах Валерія Залужного.
Утім будь-яке рішення має своїх авторів, тож для історії та для справедливості я хочу перелічити їх усіх у цій статті. Почнемо згори – тож перелічимо насамперед членів РНБО (дані з відкритих джерел і в них немає державної таємниці):
Члени РНБО:
1. Зеленський Володимир Олександрович, президент України, голова РНБО
2. Єрмак Андрій Борисович, керівник Офісу президента України
3. Шмигаль Денис Анатолійович, прем’єр-міністр України
4. Стефанчук Руслан Олексійович, голова Верховної Ради України
5. Литвиненко Олександр Валерійович, секретар РНБО
6. Пронін Філіп Євгенович, голова Державної служби фінансового моніторингу України
7. Свириденко Юлія Анатоліївна, перший віцепрем’єр-міністр України — міністр економіки України
8. Галущенко Герман Валерійович, міністр енергетики України
9. Клименко Ігор Володимирович, міністр внутрішніх справ України
10. Ляшко Віктор Кирилович, міністр охорони здоров’я України
11. Марченко Сергій Михайлович, міністр фінансів України
12. Сметанін Герман Володимирович, міністр із питань стратегічних галузей промисловості України
13. Сибіга Андрій Іванович, міністр закордонних справ України
14. Стефанішина Ольга Віталіївна, віцепрем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністр юстиції України
15. Умєров Рустем Енверович, міністр оборони України
16. Федоров Михайло Альбертович, віцепрем’єр-міністр України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації України
17. Іващенко Олег Іванович, глава Служби зовнішньої розвідки України
18. Малюк Василь Васильович, глава Служби безпеки України
19. Сирський Олександр Станіславович, головнокомандувач Збройних Сил України
20. Пишний Андрій Григорович, глава Національного банку України
21. Загородній Анатолій Глібович, президент Національної академії наук України.
Однак перед тим, як рішення потрапило на РНБО за подання про накладення санкцій, проголосував Кабінет Міністрів. Тому згадаємо і його членів:
Члени Кабінету Міністрів:
22. Бідний Матвій Вікторович, міністр молоді та спорту України
23. Кулеба Олексій Володимирович, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України
24. Немчінов Олег Миколайович, міністр Кабінету Міністрів України
25. Гринчук Світлана Василівна, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України
26. Жолнович Оксана Іванівна, міністр соціальної політики України
27. Калмикова Наталія Фернандівна, міністр у справах ветеранів України
28. Коваль Віталій Станіславович, міністр аграрної політики та продовольства України
29. Лісовий Оксен Васильович, міністр освіти і науки України
30.Точицький Микола Станіславович, міністр культури та стратегічних комунікацій України
31. Чернишов Олексій Михайлович, віцепрем’єр-міністр України — міністр національної єдності України
Спеціально для Еспресо
Про автора. Олександр Бригинець, народний депутат України ВР VII та VIII скликань
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.
