Бо для них важлива сама подія, а для мене важлива кількість, співвідношення, динаміка цифр, повʼязаних з цією подією.
Ну, наприклад. В новинах сказали, що Рейнметал має побудувати в Україні чотири заводи, й для більшості людей цього достатньо. А мені більш важливо, скільки ці заводи будуть виробляти продукції, у якому співвідношенні, яку частку потреб вони зможуть покривати.
Коли я чую, як директор Рейнметала озвучує, що вони планують заробляти в Україні 2-3 млрд дол., то в мене вже на рівні автоматизму відбуваються перерахунки на цифри виробництва.
І я знаю, що якщо завод планує заробити 1 млрд на снарядах, то при ринковій ціні в 3-4 тис. дол. за снаряд, завод виробить 250-300 тис. в рік.
Що таке 300 тис. в рік? Це менш як 1000 в день. В той час, як реальна потреба становить не менше 10 тис. в день.
І так, це треба в голові тримати купу різних цифр, які по крупинках збирав з різних офіційних джерел інформації. І володіння якими дозволяє трохи краще розуміти ситуацію, ніж ті, хто аналізує ситуацію за подіями.
Скажу більше. На мій погляд, в нашій державі є серйозна проблема, що ось така аналітична робота нікому не потрібна. Бо переважна частина впливової еліти теж думає подіями.
Про автора: Павло Вернівський, економіст, експерт Інституту ім. Олександра Поля
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
