Чому БТР-Т залишається проблемним рішенням для Збройних сил України
В соцмережах з’явилось відео, на якому зафіксовано рідкісну бронемашину під позначенням БТР-Т на базі танка Т-64, час та місце дії при цьому не розкриваються. Вперше про появу БТР-Т в строю ЗСУ стало відомо весною 2023 року, і тоді наявна інформація дозволяла очікувати, що такі машини для нашого війська стануть масовими.
Однак після цього минуло два роки, протягом яких згадана вище БТР-Т в публічних джерелах по суті “не світилась”. Що в свою чергу вказує на головну складність з цією машиною, і тут мова насправді не про характеристики, а саме про масовість виробництва, яку можна забезпечити в поточних умовах.
Для початку тут коротко нагадаємо певну хронологію. Вперше важкий БТР на базі Т-64 в ЗСУ “засвітився” у квітні 2023 року, в ході боїв за Бахмут.
Наявні тоді зображення у соцмережах дозволяли оцінити, що в ході виготовлення такої машини компоновка суттєвих змін не зазнала, в якості озброєння там було встановлено 12,7-мм кулемет НСВТ на дистанційно керованій установці, захист було посилено блоками “Контакт-1”. Місткість десантного відділення при цьому не розкривалось.
Слідом за тим, у травні 2023 року на каналі Motolife з’явилось відео, в якому власне й було викладено, що ця машина має позначення БТР-Т, була виготовлена на заводі та була призначена для “кидка на останню милю”, тобто доставки бійців безпосередньо до передових позицій в умовах інтенсивних боїв.
Однак після цього всього про БТР-Т більше ніяких публічних згадок у відкритому доступі не було. Хоча подальший розвиток подій на полях боїв російсько-української війни лише підкреслив актуальність таких важких захищених машин для наших захисників: домінування дронів на полі бою створило постійну загрозу не тільки для бронетехніки, але й для піхоти також, якій буквально не завадить додаткова “броня”.
Тим більш, з огляду на продовження боїв на території Курщини та їх маневрений характер, важкі бронетранспортери на шасі танка в значних кількостях й на цьому відтинку могли би бути вкрай актуальним.
Однак на цьому тлі можемо припустити, що якраз у можливості забезпечити відповідний рівень масовості й полягає головна складність із вітчизняним БТР-Т. Оригінальна машина цього типу була виготовлена на базі Т-64, скоріш за все не було можливо повністю відновити після пошкоджень, отриманих в бою, а для виготовлення додаткової кількості БТР-Т могло просто не виявитись достатнього числа танкових шасі, придатних для такої конвертації.
Втім, усе вищеописане вкотре нагадує про актуальність для ЗСУ важких захищених машин на базі танків радянських зразків та/або стандарту “Варшавського договору”.
